Бібліоскарбничка

Мойсей Аронович Гендельман

З Мойсеєм Ароновичем Гендельманом тісно пов’язана історія сучасної Кам’янки. Він народився на межі вес­няного рівнодення 1913 року в невеликому на той час селі Кам’янка-Довгосілля, в сім’ї місцевих євреїв. Заробляли на життя торгівлею, продаючи місцевим селянам голки, нит­ки, горщики, глечики та інший дріб’язок. Мойсей був наймолодшим з восьми дітей. Жили дуже бідно. Щоб якось допомогти родині, працював у лісі. Хуторяни-лісники зрізали дерева, обробляли стовбури, а він за ними підбирав гілля, палив хмиз, у вільну хвилину збирав ягоди

та гриби. Зароблений за роботу хліб та цукор, а також зібрані дари лісу приносив додому.

У 1927-1929 рр., після хеде­ру (єврейської початкової школи, що давала основи гра­моти та релігії), навчався в Олевській першій школі в 6 і 7 класі. До міста ходив пішки, жив у родичів. У свої 14-15 років працював репетитором, підтягуючи з математики та ін­ших предметів своїх ровесників -дітей заможніших євреїв.

Навесні 1929 року комне­зам направив його до Жито­мирського технікуму земле­впорядкування, як найграмотнішого учня на селі. Успішно здавши іспити, у вересні був зарахований на 1 курс. В 1930 році внаслідок реорганізації закладів був переведений на 2 курс Харківського інститу­ту організації території. За­кінчив навчання в 1933 році (за вимогою влади прискоре­ними темпами, достроково), отримавши диплом інженера організації території з рекомендацією в аспірантуру.

І знову доля підготувала Мойсею Ароновичу зустріч зі своєю малою батьківщи­ною. Саме він розробив про­ект переселень жителів хуто­рів Крутий дуб, Кишинець, Підбіла, Боронива, Остров, Степки, Озерця, Крутеньова, Гамарня до села Кам’янка. У нас в районі немає жодного населеного пункту, де б так правильно й рівно були спро­ектовані вулиці.

Згодом працював в Одесі, захистив кандидатську дисер­тацію. В роки війни служив у радіорозвідці, пройшов бойо­вий шлях від Одеси до Берліна, був нагороджений орденами та медалями. Після Перемоги стає докторантом у Московській сільгоспакадемії ім. К. Тимірязєва, захищає докторську ди­сертацію. З 1958 року - на освоєнні цілинних і залежних земель північного Казахстану. Ставши викладачем, потім рек­тором Цілиноградського сі- льгоспінституту, створює нау­кову та виробничу базу за­кладу, видає ряд підручників для вищої школи. Бере актив­ну участь у громадському житті. Після здобуття Казахс­таном незалежності, як осно­воположник його землевпо­рядної та агрономічної науки, бере участь у розробці нового Земельного кодексу країни.

Перу М.А. Гендельмана належить твір: «О мире, о войне и о матушке Земле». При нагоді обов’язково про­читайте цю автобіографічну повість, де знайдете багато ці­кавого краєзнавчого матеріа­лу про наш край.

Його життєвим кредо було почуття міри у всьому, а деві­зом - слова, сказані ще на по­чатку 1940-х років: «Мора­льне задоволення я отримую тоді, коли моя справа прино­сить користь Батьківщині».

Крім бойових відзнак, тру­дові звершення аграрія увін­чали ордени Трудового Чер­воного Прапора, Дружби на­родів, Знак Пошани, цілий ряд медалей та. грамот. Па­м'ять про велику і добру людину зберігають його діти, онуки і правнуки, продовжу­ють справу численні учні та колеги. Душа Мойсея Ароновича відлетіла у вічність на казахській землі у 2005 році, але завжди гордяться своїм відомим земляком і односельчани кам ’ янчани.

                                                                                     Любов МАЙГУН, завідуюча бібліотекою- філіалом № 24 с. Кам’янка